Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тямити

Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМИТИ"
Ведмедина, -ни, ж. Медвѣжье мясо. Уман. II. 96.
Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.
Вугло, -ла, с. При постройкѣ хаты въ срубъ: связь дерева въ углу. Грин. І. 53.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2)на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Гул. Арт. (О. 1861. III. 87).
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.
Призвістити Cм. призвіщати.
Роба, -би, ж. Трудолюбивая, работящая. Найміть цю жінку, вона і видов, і їсти зварить, і вимиє — така роба, що нема вже що й казати. Могил. у.
Розмолотити, -лочу, -тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо. КС. 1583. VІІ. 587.
Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.