Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тябричити

Тябричити, -чу, -чиш, гл. Тащить. Як прийде вербич, три кожухи тябрич. Ном. № 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯБРИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯБРИЧИТИ"
Видзвонити Cм. видзвонювати.
Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Кзамент, -ту, м. Экзаменъ. Зміев. у.
Пожуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Шевч. 7. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться. Чуб. V. 1012. 2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Харьк. Пожурились наші чумаченьки. Рудч. Чп. 91.
Поперек, -ку, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Котл. Ен. VI. 37. Ум. поперечок.
Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
Тягота, -ти, ж. 1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Черк. у. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика. Камен. у. 2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини. Гол. 3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу. Гн. I. 140.
Хорунговий, -а, -е. Относящійся къ знамени.
Хряпкий, -а, -е. О дорогѣ: покрытый колотью. Хряпкий шлях.
Шарпатися, -паюся, -єшся, гл. Рваться. Потять посадити її на стілець, но молода не дається, кричить і плаче, шарпається, не дається посадити. Грин. III. 508. Як почали коні шарпаться, то й збрую подерли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯБРИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.