Блякати, -каю, -єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Cм. блявкати.
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку.
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці.
Зайо́м, -йму, м. Первоначальное завладѣніе землей. Рід його благий осягне займом землю.
За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Він узяв, роскрив один засік. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці.
Осьмерик, -ка, м. = восьмерик.
Протягати, -га́ю, -єш, сов. в. протягти, -гну, -неш, гл.
1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг.
2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку.
Сішненко, -ка (= січненко) м. Февраль. Это названіе обозначаетъ, что февраль — сынъ января (сі́чня). Сішненко казав: як би мені батьковії літа, то я б бикові третякові ріг ссадив, а дівці семилітці коромисел до плечей приморозив.
Умоцьовувати, -вую, -єш, сов. в. умоцювати, -цюю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.
