Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тямучий

Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Полт. г. Тямуще й нетямуще пішло. Черк. у. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає. К. ДС. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМУЧИЙ"
Бурак, -ка, м. и пр. Cм. буряк и пр.
Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Залипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зали́пнути, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Нагаєчка дротяненька, а я, молоденька: у тіло влипає, кров'ю залипає. Мл. л. сб. 282.
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Нариштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) = нарихтувати. Нариштуйте джерела огняні на Чорне море. К. Бай. 93. 2) Наложить. Нариштували повнії мажи (харчу). ЗОЮР. І. 289.
Побілувати, -лую, -єш, гл. 1) Посдирать кожи съ животныхъ. 2) Побѣлить стѣну бѣлой глиной. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. ( Залюбовск.)
Покапати, -паю, -єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Тимпанник, -ка, м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯМУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.