Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Жа́ління I, -ня, с. Жаленье.
Иродів, -дова, -ве Иродовъ. Бранное слово. Иродове кодло. Иродів сину.
На́кожні, -нів, мн. Кожаныя рукавицы.
Недохід, -хо́ду, м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов.
Оберка, -ки, ж. Значекъ для отмѣтки своей овцы предъ выгономъ въ полонину — дыра въ ухѣ овцы.
Попропиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пропиться (о многихъ). Попропивались ми до голого тіла.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра.
Шпурнути, -рну, -неш, гл. Однокр. отъ шпурляти. Бросить, швырнуть. З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних. Шпурнув палку.
