Брехач, -ча, м. = брехун. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много.
Вихорувати, -рую, -єш, гл. Проболѣть: выздоровѣть.
Кривесенький, -а, -е., Ум. отъ кривий.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає.
Ми́ш, -ші, ж. = миша. Голий як миш. миш виточна́. Лѣсная мышь, Mus silvaticus. миш-пиргач = кажан.
На́рвина, -ни, ж. Деревянная палка, которою удерживаютъ полозъ саней въ изогнутомъ положеніи при его приготовленіи.
Недбальниця, -ці, об. = недбайлиця. Оддала заміж за п'яницю, за недбальницю.
Однословно нар. Согласно.
Поговірка, -ки, ж. Пересуды; также и предметъ пересудовъ. Була слава, була слава, стали й поговірки та на тую дівчиноньку, що чорнії брівки. Тепер же ти ні жінка, ні дівка, а тепер же ти людська поговірка.
Розмова, -ви, ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Вже я виїзжаю, любая розмово. Від моря до моря вбитая дорога, куди моя поїхала любая розмова. Ум. розмо́вонька, розмо́вочка.
