Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

австрияцький

Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВСТРИЯЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВСТРИЯЦЬКИЙ"
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.
Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Лежа́тися, -житься, гл. безл. Лежаться. Ой не спиться, не лежиться і сон мене не бере. Чуб. V. 36.
Ли́совий, -а, -е. Лисій. Лисова шуба слід замітає. Чуб. III. 313.
Опанчина, -ни, ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая. Мет. 377.
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий. Мир. (Іов. II. 73.)
Фафрати, -раю, -єш, гл. Невнятно говорить, шепелявить. Вх. Лем. 477.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВСТРИЯЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.