Баранець, -нця, м.
1) Ум. отъ баран. Небольшой баранъ. Понесла на посвяченіе паску, баранця печеного. Чи всі вівці покотилися, чи баранці породилися?
2) Колодка, на которую навивается веревка въ плотницкомъ инструментѣ, называемомъ шнур.
3) Желѣзная палочка у удилъ, застегивающаяся въ колечко отъ уздечки.
4) Бекасъ. Cм. вівчарик з, баранок, баранчик.
5) Раст. Lycopodium complanatum L.
6) мн. баранці. Легкія тучи, перистыя облака, пѣнистыя волны.
Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Горго́нія, -нії, ж. Георгина.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Нужда доліглива, що їсти нічого.
Канка, -ки, ж.
1) Раст. Scirpus lacustris.
2) Головной женскій уборъ.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень.
Переклювати, -люю́, -єш, гл. Переклевать, исклевать (многое). Не мало козацького й татарського трупу переклював по степах та байраках.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи.
Шляхетний, -а, -е. Благородный. Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині.
