Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Випав сак і тому бідному. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Яке коли нещастя випаде. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Мені не випадає так казать. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний.
Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. копійка волочиться (у кого). Есть деньги.
Добрехатися, -брешу́ся, -шешся, гл. Довраться. До такої добрешись. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха.
Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ).
Окличник, -ка, м. Глашатай. Скрізь по віщовому місту почили гукати окличники: У раду! у раду!
Панщар, -ра, м. = панщанин.
Пролинути, -ну́, -не́ш, гл. Пролетѣть. Ой хоч бачив, — проминуло, галочкою пролинуло.
Прояснятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. проясни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Проясняться, проясниться. Коли вага розум проясниться?
Розгнівати, -ваю, -єш, гл. Разсердить, разгнѣвать.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
