Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аврукання

Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРУКАННЯ"
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.
Іконостас, -су, м. 1) Иконостасъ. ЗОЮР. І. 281. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371.
Метени́ця, -ці, ж. Вощинная моль.
М'ясоже́рець, -рця, м. Плотоядное животное. Желех.
Обідець 2, -дця, м. 1) Ум. отъ обід. Ободокъ. 2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом — обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. Чуб. III. 127.
Перецінити Cм. перецінювати.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє. K. ЦН. 275.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Прислини мн. = паслін. Вх. Пч. І. 13.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.