Баланда, -ди, об.
1) Медлительный, неповоротливый, неловкій человѣкъ.
2) Вздорный болтунъ.
Баранчук, -ка, м. = баранець 1. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка.
Бедринець, -нця, м. Раст. a) Pimpinella Saxifraga. б) Peucedanum Cervaria cusson. Гнав пінную на курдимон, любисток, пижмо і бедринець.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть.
Лахман, -на, м.
1) Отрепье, лоскутье, рубище.
2) = лахмай.
Ляку́чий, -а, -е. = лякливий.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу.
Пруття, -тя, с. соб. отъ прут. Роспустили верба листя, а береза пруття. Пішло щастя в ліс по пруття. посл. ум. пруттячко.
Ревіння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров.
Чванливо нар. Чванно, важно.
