Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Грішо́к, -шка́, м. Ум. отъ гріх.
Диковинний, -а, -е. = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває.
Дими́нець, -нця,, м. = Димарь. въ паху, подъ мышками. См. Дімениця.
Зізво́лити Cм. зізволяти.
Перечвалати, -ла́ю, -єш, гл. Перебрести.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу.
Розворовувати, -вую, -єш, сов. в. розворува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = розворювати, розворити.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки.
