Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

авряк

Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВРЯК"
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими). Шух. І. 306.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Заставни́й, -а́, -е́ Положенный, отданный подъ залогъ, заложенный, закладной.
На́віть нар. см. навіт.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Понайбільше нар. По большей части. Вх. Лем. 453.
Скрипка, -ки, ж. Скрипка. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ум. скрипочка.
Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух.
Трапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк.
Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВРЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.