Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали.
Кількість, -кости, ж. Количество.
Поосідатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и осістися, но о многихъ.
Пошуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пошутить.
Скілька, скільки, скілько, мѣст.
1) Сколько. Не питав і не знав де вони і скільки.
2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок.
3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. У середу нічого скоромом запихатися.
Спузирити, -рю́, -риш, гл. Вздуть. Все море зараз спузирило. Спузирило йому все тіло.
Упливати, -ваю, -єш, сов. в. упливти и уплисти, упливу, -веш, гл.
1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет.
2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року.
3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода.
4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського.
Утихати, -хаю, -єш, сов. в. ути́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Війна утихла. Втих вітер.
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. У млині камінь часто черготить.
