Баранник, -ка, м. Пастухъ барановъ.
Бунт I, -ту, м.
1) Связка, пукъ (нитокъ, шелку, табаку и пр.).
2) мн. Шесть большихъ струнъ на бандурѣ. Ум. бунтик, бунтичок.
Голісінький, -а, -е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку.
Здима́ти I, -ма́ю, -єш, сов. в. здиня́ти, здиму́, -меш, гл. = здіймати, здійняти. Здимай, жінко, хоть намітку, неси її за горілку. Не дай ручки стискати і персника здиняти.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Поколдовать.
2) Очаровать (многихъ).
Ручковий, -а́, -е́ 1) Изъ рукъ данный. Почастуй же нас, кралечко моя, пучковою, щоб запіканка посолодчала. 2) О табакѣ: папушный. Куплять табаку ручкового.
Уїхати Cм. уїздити.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є.
