Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

циновий

Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. ІІІ. 176. Шух. І. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНОВИЙ"
Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Да́хто мѣст. Кто нибудь. Як дахто не піде, а довго бавит, то му мовят.... МУЕ. ІІІ. 57.
Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб.
Летарги́чний, -а, -е. Летаргическій. Були ми довго наче мертві, були нерухомі, в летаргичному сні. К. ХП. 123.
Мере́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. Шевч. 375. 2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи. 3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки. Шевч. 376.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ). Ном., стр. 293, № 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИНОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.