Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціляти

Ціляти, -ляю, -єш, гл. 1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. К. Псал. 23. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились! Грин. ІІІ. 449. 2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру! Грин. І. 285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЯТИ"
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Закру́кати, -каю, -єш, гл. Закаркать. Закрукають кречети сизі. Стор. II. 143.
Закупний, -а, -е. закупні куми́ = окупні куми́. Мил. 22.
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая. Новомоск. у.  
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок. Желех.
Перій, -рію́, м. Раст.: а) пирей, Bromus inermis L. Анн. 71. б) = перійка. Анн. 362. в) Phleum alpinum. Лв. 100. в)лісовий. Раст. Bromus tectorum L.
Продохнути, -ну, -не́ш, гл. Передохнуть. Жовтий пісочок заліг носочок, нельзя продохнути. Мет. 151.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный. Левч. 72.
Хохолаз, -за, хохолак, -ка, м. Насѣк. клещакъ большой, уховертка, Forficula auricularia. Вх. Лем. 479.
Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. ІІ. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.