Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціба

Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІБА"
Верес, -су, м. Раст. = веріс. Вх. Пч. І. 9.
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Гандель, гандлювання, гендлювати и пр = гендель и пр. О. 1862. І. 71.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ. Желех.
Зазначи́ти, -ся. Cм. зазначувати, -ся.
Зверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Закружиться, завертѣться. Таку ману пустив, шо я так на місці й зверететелась. Черк. у.
Імкий, -а́, -е́ = ємкий. Волч. у.
Ле́ґінь, -ня, м. 1) = легінь. Kolb. І. 68. 2) Раст. пирамидальный тополь, Populus pyramidalis. Вх. Лем. 431.
Нагляді́тися, -жу́ся, -ди́шся, гл. Насмотрѣться. З рук наробитись, з ніг находитись, а з очей наглядітись. Ном. № 4560.
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.