Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною.
Обметиця, -ці, ж. 1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. ухопив як собака обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. 2) Родъ вышивки.
Перецінувати, -ную, -єш, гл. Переоцѣнить.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті.
Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Ум. пучка. Cм. это слово.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Торохкати, -каю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. Ми над громом стоїмо. Унизу огнем він грає і торохкає-грімить.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.
Умощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. умоститися, -щуся, -стишся, гл. Примащиваться, примоститься, умащиваться, умоститься, помѣщаться, помѣститься.
Фалд, -ду, м. 1) Складка. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Cм. хвалда.
