Киця, -ці, ж.
1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха.
Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Перепадистий, -а, -е. Непостоянный, перемѣнчивый. Перепадиста зіма: то сніг, то дощ.
Понайматися, -маємося, -єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ.
Цідилко, -ка, с.
1) = цідилок.
2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Ум. ціди́льце.
Чуття, -тя, с. Чувство. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці.
Шума, -ми, ж. Остатки соломы, употребляемой на плотины.
