Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґерґелі
ґерґера
ґерґетати
ґерґетня
ґерґецки
ґерґечник
ґерґотання
ґерґотати
ґердан
ґереґа
ґерлак
ґерлянка
ґерувати
ґецатися
ґзимс
ґзитися
ґзівка
ґзунс
ґивт
ґивтати
ґивтнути
ґиґнути
ґила
ґилун
ґилькотіти
ґирґачка
ґирд
ґирланка
ґирлиґа
ґирувати
ґіб
ґівґач
ґіпс
ґірґи
ґірґожник
ґіцкатися
ґлеґ
ґлеґати
ґледжити
ґлей
ґлейт
ґловень
ґлузи
ґлузувати
ґльоґ
ґльоґати
ґлюч
ґля
ґляґ
ґляґанець
ґляґаний
ґляґати
ґляґушки
ґлямати
ґнип
ґніт
ґноття
ґовда
ґоґа
ґоґози
ґоґозник
ґодло
ґой
ґолдувати
ґолка
ґондзоль
ґондзоляк
ґондзоляка
ґондзолячка
ґонот
ґонт
ґонталь
ґонтарь
ґонтина
ґонтовий
ґонтя
ґонтяниця
ґорґоля
ґорґолястий
ґорсет
ґоспода
ґосподарити
ґосподарів
ґосподарка
ґосподарський
ґосподарь
ґосподинин
ґосподиня
ґотка
ґотур 1
ґотур 2
ґохнути
ґрайцарь
ґрамузляти
ґранат
ґранатовий
ґраса
ґрасувати
ґрата
ґратчастий
ґратя
ґрацювати
ґреґорний
ґрейцар
ґреци
ґрече
ґречний
ґречність
ґречно
ґринджоли
ґринджолята
ґрис
ґрівджати
ґрона
ґрос
ґрузло
ґрулина
ґрулисько
ґрульовина
ґруля
Баусатий, -а, -е. = усатий. Вх. Лем. 390.
Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл. 1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка. Ном. стр. 302, № 432. 2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Мет. 180. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже. Ном. № 1412. 3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного. Н. п.
Висватати Cм. висватувати.
Гарнюсінько нар. = гарнісінько.
Ґре́чний, -а, -е. Учтивый, любезный, милый. Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іване-хлопче! Чуб. ІІІ. 283.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Китчастий, -а, -е. Украшенный кистями. Желех.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259.
Смачніти, смашні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться вкуснѣе.
Штунда, -ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) соб. Штундисты.
Нас спонсорують: