Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґерґелі
ґерґера
ґерґетати
ґерґетня
ґерґецки
ґерґечник
ґерґотання
ґерґотати
ґердан
ґереґа
ґерлак
ґерлянка
ґерувати
ґецатися
ґзимс
ґзитися
ґзівка
ґзунс
ґивт
ґивтати
ґивтнути
ґиґнути
ґила
ґилун
ґилькотіти
ґирґачка
ґирд
ґирланка
ґирлиґа
ґирувати
ґіб
ґівґач
ґіпс
ґірґи
ґірґожник
ґіцкатися
ґлеґ
ґлеґати
ґледжити
ґлей
ґлейт
ґловень
ґлузи
ґлузувати
ґльоґ
ґльоґати
ґлюч
ґля
ґляґ
ґляґанець
ґляґаний
ґляґати
ґляґушки
ґлямати
ґнип
ґніт
ґноття
ґовда
ґоґа
ґоґози
ґоґозник
ґодло
ґой
ґолдувати
ґолка
ґондзоль
ґондзоляк
ґондзоляка
ґондзолячка
ґонот
ґонт
ґонталь
ґонтарь
ґонтина
ґонтовий
ґонтя
ґонтяниця
ґорґоля
ґорґолястий
ґорсет
ґоспода
ґосподарити
ґосподарів
ґосподарка
ґосподарський
ґосподарь
ґосподинин
ґосподиня
ґотка
ґотур 1
ґотур 2
ґохнути
ґрайцарь
ґрамузляти
ґранат
ґранатовий
ґраса
ґрасувати
ґрата
ґратчастий
ґратя
ґрацювати
ґреґорний
ґрейцар
ґреци
ґрече
ґречний
ґречність
ґречно
ґринджоли
ґринджолята
ґрис
ґрівджати
ґрона
ґрос
ґрузло
ґрулина
ґрулисько
ґрульовина
ґруля
Бережіння, -ня, с. Бережливость, охранность. Бережіння лучче ворожіння. Посл.
Вудод, -да, м. = вудвуд.
Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була. Н. п. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Запі́чний, -а, -е. Находящійся за печью, лежащій на печи. Бийтеся, котки, в лапки до запічної бабки, щоб ся догадала да нам вечеряти дала. Рк. Макс.
Затяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. затягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Затягивать, затянуть. Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить. Грин. II. 25. Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи. Чуб. III. 123. Бери воли та затягай вози. Грин. III. 571. 2) Затаскивать, затащить. Під білою березою козаченька вбито, ой убито, вбито, затягнено в жито. Чуб. V. 375. 3) Затягивать, затянуть, завлекать, завлечь; приглашать, пригласить. Суд не затяга, та суд і не одпуска. Ном. № 7372. Дівка Санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. АД. І. 211.на хліб. Приглашать на угощеніе. Буду панів і козаків на хліб, на сіль затягати. Мет. 415. 4) Вербовать, навербовать. КС. 1883. IV. 751. затягли́ затя́г. Навербовали отрядъ, шайку. КС. 1883. II. 298. 5) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получить. Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою. Мир. ХРВ. 77. За жінкою яку худобу затяг! Мир. ХРВ. 349. Затяг таки, заробив грошей. Харьк. у.
Заяви́ти Cм. заявляти.
Покупець 2, -пця́, м. Покупатель. КС. 1882. III. 600. Принаджували тисячі покупців. Левиц. Пов. 21.
Серпоріз, -зу, м. Раст. a) Falcaria Rivini. Анн. 143. ЗЮЗО. І. 123. б) Achillea Millefolium L. ЗЮЗО. І. 109.
Хмиз, -зу, м. 1) Прутья, мелкій хворость, мелкія, тонкія вѣтви, уже отдѣленныя отъ дерева. Затріщав хмиз під ногами. Стор. МПр. 112. Закидана доріженька хмизом. Мет. 282. 2) Мелкая лѣсная заросль. Заросла дороженька хмизом. Лукаш. 71. Хмизом, низом, попід вербами. Ном. № 8793. Ум. хмизо́к. Нарубали хмизку та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42.
Нас спонсорують: