Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґерґелі
ґерґера
ґерґетати
ґерґетня
ґерґецки
ґерґечник
ґерґотання
ґерґотати
ґердан
ґереґа
ґерлак
ґерлянка
ґерувати
ґецатися
ґзимс
ґзитися
ґзівка
ґзунс
ґивт
ґивтати
ґивтнути
ґиґнути
ґила
ґилун
ґилькотіти
ґирґачка
ґирд
ґирланка
ґирлиґа
ґирувати
ґіб
ґівґач
ґіпс
ґірґи
ґірґожник
ґіцкатися
ґлеґ
ґлеґати
ґледжити
ґлей
ґлейт
ґловень
ґлузи
ґлузувати
ґльоґ
ґльоґати
ґлюч
ґля
ґляґ
ґляґанець
ґляґаний
ґляґати
ґляґушки
ґлямати
ґнип
ґніт
ґноття
ґовда
ґоґа
ґоґози
ґоґозник
ґодло
ґой
ґолдувати
ґолка
ґондзоль
ґондзоляк
ґондзоляка
ґондзолячка
ґонот
ґонт
ґонталь
ґонтарь
ґонтина
ґонтовий
ґонтя
ґонтяниця
ґорґоля
ґорґолястий
ґорсет
ґоспода
ґосподарити
ґосподарів
ґосподарка
ґосподарський
ґосподарь
ґосподинин
ґосподиня
ґотка
ґотур 1
ґотур 2
ґохнути
ґрайцарь
ґрамузляти
ґранат
ґранатовий
ґраса
ґрасувати
ґрата
ґратчастий
ґратя
ґрацювати
ґреґорний
ґрейцар
ґреци
ґрече
ґречний
ґречність
ґречно
ґринджоли
ґринджолята
ґрис
ґрівджати
ґрона
ґрос
ґрузло
ґрулина
ґрулисько
ґрульовина
ґруля
Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ. Лебед. у.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Жегна́ти, -на́ю, -єш, (кого), гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. VI. 290.
Залу́скати, -каю, -єш, гл. Затрещать.
З'їзди́ти 2, -джу́, -ди́ш, сов. в. з'їхати, з'їду, -деш, гл. 1) Съѣзжать, съѣхать, выѣзжать, выѣхать. Инколи трапиться гора, так з неї знов з'їдеш на рівне. Ком. І. 7. 2) Уѣзжать, уѣхать. Паки під той час з'їхали у гостину кудись на чужу сторону. МВ. (О. 1862. І. 97). З'їду я од вас, мамо. Мнж. 38. 3) з'їхати з глузду. Рехнуться. Скажений, ти з глузду з'їхав! Шевч. 300. 4) з'їхати ні на що. Разориться, обѣднѣть. Ном. № 1850.
Помалу нар. 1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Чуб. III. 34. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32. 2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай. ЗОЮР. II. 21. 3) Медленно, не спѣша. Ой ходімо, пане-брате, на той кут помалу. Чуб. V. 256. Ні, каже, не біг, — я помалу йшов. Рудч. Ск. II. 182. Ум. помаленьку, помалесеньку, поманесеньку.
Проти, про́ти́в, пред. 1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Грин. І. 39. Проти рожна не працювати. Ном. Хто против Бога, то й Біг против ньому. Ном. № 92. 2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. К. Іов. 19. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді. К. Псал. 2. 3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Г. Барв. 252. Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Чуб. І. 13. Виходила вона проти череди і загляділа Василя. 4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Черк. у. Проти дня брехня, проти ночі правда. Посл. 5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. МВ. І. Проти місяця видко. Мет. 141. 6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Грин. І. 189. Проти його нема чоловіка. 7) Подъ (какой либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п'ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Мил. 9. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Мил. 8. Що се за сон? прогни чого? Г. Барв. 272.
Ся мѣст. 1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655. 2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Н. п. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. як ся маєш? Какъ поживаешь?
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях. Лебед. у.
Шпиртати, -таю, -єш, гл. = шпортати. Вх. Лем. 485.
Нас спонсорують: