Буроха, -хи, ж. Завирушка бурая, Accentor modularis.
Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Знеславити Cм. знеславлювати.
Надіжда́ти. Cм. Наджидати.
Нитота, -ти, ж. Раст. Lycopodium selago.
Перераджувати, -джую, -єш, сов. в. перера́дити, -джу, -диш, гл. Пересуживать, пересудить, перерѣшать, перерѣшить. Радять мене люде, радять і другії, а я тую раду сама перераджу.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Прихід, -хо́ду, м.
1) Приходъ, прибытіе.
2) Входъ. З приходу в селі твань страховенна. Йора з приходу узенька. Ой ходила та Маруся по вгороду та садила сад-виноград з приходу. на приході. При входѣ. Його хата у містечку на приході. Янкелева хата на місті зараз на приході.
Швиґар, -ра, м. Конецъ кнута, плети.