Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бук, -ка, м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Буком того, хто не боронить свого. Фр. Пр. 129.
Вимерти Cм. вимірати.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток. Угор.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Помацати, -цаю, -єш, гл. Пощупать. Знайшов, не знайшов, а помацати можна. Ном. № 4280.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Приповістися, -вімся, -віси́ся, гл. = приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого. Драг. 204.
Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Ном. № 5058. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ном. № 3220. Ледащо з цілого світа. Ном. № 2954. Газда цілою губою. Ном. № 10102. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Рудч. Ск. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. Рудч. Ск. І. 188. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Ном. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Ном. № 9935. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. К. Іов. 42. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. ціленький, цілесенький. Чуб. У. 687.
Нас спонсорують: