Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ватувати, -ту́ю, -єш, гл. Имѣть намѣреніе, разсчитывать. Я віз ватував купити. Борз. у.
Грі́тися, грі́юся, -єшся, гл. 1) Грѣться, нагрѣваться, согрѣваться. Грівся коло багаття. Єв. Мр. XIV. 54. 2) О животныхъ: состоять въ случкѣ. Вовки гріються два тижня перед хрещенням. Кіевск. у.
Дрібню́ній, -я, -є., Ум. отъ дрібний.
Жизнь, -ні, ж. 1) Жизнь. Ой, Боже, Боже! яка моя жизнь тяжка! Мил. 223. 2) = життя. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме. Ном.
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Латинець, -нця, м. Католикъ. К. Кр. 9. Мій отець із русина в латинця обернувся. К. ПС. 52.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Протесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Протесать. 2) Потерять? утратить? Згубив Сава, протесав Сава свою віру навіки. Н. п.
Сатанаїл, -ла, м. Сатана, князь бѣсовскій. Бог бачить, що уже Сатанаїл дожене ангела.... Чуб. І. 35.
Шкапіка, -ки, ж.= шкапійка = шкапина.
Нас спонсорують: