Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Домари́ти, -рю́, -риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. І. 201.
Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. Екатер. у. ( Залюбовск.). Черк. у. То-же въ видѣ остраго угла. Мнж. 182.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе. Желех. Вх. Зн. 84.
Могчи́ гл. = могти. Желех.
Неспогадано нар. 1) Неожиданно. 2) Невообразимо, неизъяснимо.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).
Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Ном. № 1732. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. Ном. № 273. як не свій хо́дить. Самъ не свой. Ном. № 2282. я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти. Г. Барв. 207.
Утрясти, -су, -сеш, гл. Уѣхать, убраться. Може ще доведеться утрясти з Кам'янця. Св. Л. 226. Паніматка не любила ляхів, і вони се добре знали, то не пройшло й година часу, як утрясли. Св. Л. 121.
Нас спонсорують: