Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вічистий, -а, -е. Вѣчный; долговѣчный. Вх. Лем. 399.
Звитя́жити, -жу, -жиш, гл. Побѣдить. Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга. Ном. № 663.
Копилиця, -ці, ж. Незаконная жена, наложница. Вх. Зн. 28.
Купча, -чі, ж. = купля. Та я не хочу її й купчі, як вона понароблювала мені отам добра. Черк. у. Не навчить купча, а навчить продажа. Чуб. І. 298.
Оправа, -ви, ж. 1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113. 2) Переплета.
Подувчитися, -чуся, -чишся, гл. Вздуться. Подувчилися сливки од хробачків. Вх. Лем. 452.
Покутя Cм. покуття.
Порожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пустовать. Хата цілу зіму порожнює.
Приймаченько, -ка, м. Ум. отъ приймак.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Нас спонсорують: