Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = лепетати. Та чого лепетиш, як дзвоник? Черк. у.
Накарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. Ном. № 3938. 2)на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові. К. Бай. 44.
Напі́р, -по́ру, м. Ступица колеса. Вх. Зн. 39.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Підмостити, -ся. Cм. підмощувати, -ся.
Прогледіти, -джу, -диш, гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна. Черниг. г.
Пропійця, -ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку. МУЕ. III. 76.
Утрястися, -суся, -сешся, гл. Убраться, убѣжать. Вони як чкурнули, — утряслись! А він подививсь тільки вслід, та й з тим і вернувсь. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: