Бідняка, -ки, об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Так і видно, що бідняка вареників хоче. . Серця не раньте дівчині бідняці. Ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали.
Бухарка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі.
П'яний, -а, -е. 1) Пьяный. П'яний, як чіп, — як земля, — як ніч, — як квач, — аж валяється, — хоч візьми та й викрути, — що й стежки не бачить. . Буде твоя головка що-день п'яна. під п'я́ну руч. Въ пьяномъ видѣ. 2) п'я́на бараболя. Порода картофеля. Ум. п'яненький. Ой учора ізвечора п'яненька була.
Розноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. рознестися, -суся, -сешся, гл. Разноситься, разнестись, разлетѣться. Піра по лугах рознеслося.
Тю меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! Тю на твого батька!
Умішувати, -шую, -єш, сов. в. умісити, -шу, -сиш, гл.
1) Вымѣшивать, вымѣсить (тѣсто).
2) сов. в. умішати, -шаю, -єш. Примѣшивать, примѣшать.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. зостався на цідилці. Попался во лжи.