Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували.
Жере́пмик, -ка, м. Лѣсъ изъ жерепу.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення.
Згні́чувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. 2) — се́рце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
Зцілення, -ня, с.
1) Соединеніе въ одно цѣлое.
2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес.
Контетувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати. Тею соломою хазяїн нас (волів) буде контетувати до нової паші.
Купчити, -чу, -чиш, гл.
1) Продавать.
2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.
Репіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею.
2) = репігати. Дощ репіжить.
3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години.
