Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш.
Жи́тися, живе́ться, гл. безл. Житься. Як йому живеться? Усім людям хороше живеться.
Закри́льщик, -ка, м. Крайній облавщикъ.
Лучо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся.
Ля́гови, -гов, ж. мн. Время, когда ложатся спать. По Різдві сижу я одного вечора, так вже у пізні лягови, пряду. Не діло діялось у пізні лягови, — ніде а ні телень.
Мло́сний, -а, -е. 1) Располагающій къ истомѣ, томительный, душный (о днѣ): Сьогодні день дуже млосний. 2) Тошный, обморочный.
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.
Пісно нар. Постно.
Попіклуватися, -луюся, -єшся, гл. Позаботиться (о многомъ).
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Ум. порошенька.
