Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля).
Няньо, -ня, м. Отецъ.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Я пурхнула у хату.
Пчівняк, -ка, м. Raphanistrum arvense.
Сакраментувати, -ту́ю, -єш, гл. Пріобщать Св. Тайнъ. А тим часом непрощений грішний умірає. Уже його лукавого сакраментували.
Сякатися, -каюся, -єшся, гл. Сморкаться.
Хибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться. Пливе човен, води повен, коли б не хибнувся. Хибнувсь віз.
Цюра, -ри, ж. 1) = джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. Ой п'є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. 2) Собака. Ум. цюрка, цюрочка.
Чутка, -ки, ж.
1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ані виду не видати, ані чутки не чувати.
2) Шишка ели.
3) = шулка.
