Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґоґозник

Ґоґо́зник, -ка, м. Раст. Vaccinium vitis idaea. Лв. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОҐОЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОҐОЗНИК"
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Досу́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. досуши́тися, -шу́ся, -тишся, гл. Досушиваться, досушиться.
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній. Желех.
Півполукіпок, -пка, м. Пятнадцать сложенныхъ въ полѣ сноповъ. Kolb. I. 63.
Позамірати, -раємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ).
Призористий, -а, -е. = призорий. Шух. І. 33.
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Шевч. Ум. турчи́нонько. Гол. І. 50.
Шукальник, -ка, м. Искатель. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐОҐОЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.