Лежа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Лежать. Боже поможи, а сам не лежи. легенько лежати. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. Теща Симонова лежала в пропасниці. Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. лежати на смертній постелі. Умирать. 3) лежати в обозі. Стоять въ лагерѣ. Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр.
Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.
Перетерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Перестрадать, перенести, вытерпѣть. Хиба ж ти не перетерпиш? На собі все лихо перетерплю, а вже нікому не скажу. А що я голодом перетерпів.
2) Перетерпѣть, переждать терпѣливо, пока пройдетъ.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе.
Поясок, -ска, м.
1) Ум. отъ пояс.
2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця.
3) Карнизъ (на печкѣ).
4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны.
5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки.
6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Совонька, -ки, ж. Ум. отъ сова.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа.
Чернядка, -ки, ж. — плахта = чернітка.
