Бича, -ча́ти, с. Бычекъ. Чаще во мн. ч. бичата. Іде чоловік бичатьми маленькими.
Докрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докри́ти, -кри́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить крыть. Докривши клуні, вернувсь я до діда.
За́хищ, -щі, ж. = захист і. У въ хатѣ безъ сѣней: родъ шалаша изъ камыша или соломы, — временно замѣняетъ сѣни.
Куток, -тка, ж.
1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Я оступилась та й сіла в кутку.
2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь дамко друга й третя. Ум. куточок.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Пливсти, пливти, -ву, -ве́ш, гл. Плыть. Я вже цих катержних гусей разів десять на день відгоню, щоб вони сюди до жита не пливли.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його.
Садок, -дка, м. Ум. отъ сад. Садикъ.
Сличок, -чка, м. = шличок.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить.
