Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл.
1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити.
2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра.
Довгоши́й, -шия, м. Съ длинной шеей.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Порозбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разуться (о многихъ). Тут не глибоко: порозбуваємось та й перебредемо.
Притхля, -лі, ж. Затхлость. Одганя вода притхлею.
Прогноїстий, -а, -е. Имѣющій много прогноїв.
Сенат, -ту, м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Повезуть у сенат до царя.
Скрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Скрівавив йому всю пику, — побив.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать.
