Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопухуватий

Лопухува́тий, -а, -е. Имѣющій нѣкоторое сходство съ репейникомъ, широколистый. Гречка сей рік удалася лопухувата. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУХУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПУХУВАТИЙ"
Дима́новий, -а, -е ? Ньо, ньо, урагова! ньо, ньо, диманова! О. 1862. VI. Кост. 63.
Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. Екатер. у. ( Залюбовск.). Черк. у. То-же въ видѣ остраго угла. Мнж. 182.
Кінчити, -ся. Cм. кінчати, -ся.
Нако́й нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.
Недохід, -хо́ду, м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов. Мнж. 109.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Обмалкувато нар. = обмаль. Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде, нічого вже тут казати. Новомоск. у.
Розгордіти, -ді́ю, -єш, гл. Возгордиться, загордиться. Так розгорділи деякі. Коринѳ. І, гл. IV. 18.
Совгач, -ча, м. Песть въ сукновальнѣ. Мик. 481.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПУХУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.