Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина.
Ді́дчий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Дідчая мати видала, щоб сова зайця імала. Ді́дче ребро́. Раст. Valeriana officinalis L.
Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче.
Переперьхнути, -ну́, -неш, гл. Перелетѣть черезъ что.
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл.
1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави.
3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Згодом і вунію підсунемо.
2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл. — з чим. Поносить что долго.
Розсолити Cм. розсолювати.
Учетверте нар. Въ четвертый разъ. А налий ще! — сказав Загнибіда уже вчетверте.
