Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

яротина
ярочковий
ярочок
ярошка
ярувати
яруга
ярча
ярчак 1
ярчак 2
ярчаний
ярчанка
ярчук
ярчучка
ярь
ярювати
яса
яселечка
ясен
ясенець
ясенина
ясеновий
ясенок
ясень
ясетр
ясина
ясир
ясирити
ясирний
ясирник
ясирування
ясити
ясік
яскір
ясла
яслина
ясна
ясний
яснина
яснити
ясність
ясніти
ясно
яснобарвий
ясновельможний
ясновельможність
ясновишневий
ясножовтий
яснозелений
яснозорий
яснокосий
ясномуха
ясноокий
ясносиній
яснота
ясночервоний
ясокір
ясонька
ясочка
ястер
ястребаня
ястріб
яструб
яструбеня
яструбець
яструбів
ясше
ятел
ятер
ятерина
яти
ятися
ятіл
ятір
ятка
ятлик
ятлиня
ятрак
ятристий
ятрити
ятритися
ятрівка
ятрівчин
ятроха
ятряний
ять
яфини
яфинник
яфири
яфирник
яхидний
яхидство
ячати
ячменик
ячмінець
ячмінисько
ячмінка
ячмінний
ячмінник
ячмінниця
ячмінь
ячний
яшкар
яшний
яшниця
яшнище
яштруб
ящериний
ящик
ящірка
ящірчин
ящур
ящуриний
ящуриця
ящурка
ящурячий
Гаянка, -ки, ж. Проволочка, замедленіе. Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась.
Жа́ління I, -ня, с. Жаленье.
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро. Камен. у.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). Драг. 237. У Лаврі на мощі познаменувався. Чигир. у.
Поперенаджувати, -джую, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Причепливий, -а, -е. Навязчивый, придирчивый. Левиц. Пов. 146.
Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився. Ном. № 3415.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Чмих I, -ху, м. 1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.
Нас спонсорують: