Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

яротина
ярочковий
ярочок
ярошка
ярувати
яруга
ярча
ярчак 1
ярчак 2
ярчаний
ярчанка
ярчук
ярчучка
ярь
ярювати
яса
яселечка
ясен
ясенець
ясенина
ясеновий
ясенок
ясень
ясетр
ясина
ясир
ясирити
ясирний
ясирник
ясирування
ясити
ясік
яскір
ясла
яслина
ясна
ясний
яснина
яснити
ясність
ясніти
ясно
яснобарвий
ясновельможний
ясновельможність
ясновишневий
ясножовтий
яснозелений
яснозорий
яснокосий
ясномуха
ясноокий
ясносиній
яснота
ясночервоний
ясокір
ясонька
ясочка
ястер
ястребаня
ястріб
яструб
яструбеня
яструбець
яструбів
ясше
ятел
ятер
ятерина
яти
ятися
ятіл
ятір
ятка
ятлик
ятлиня
ятрак
ятристий
ятрити
ятритися
ятрівка
ятрівчин
ятроха
ятряний
ять
яфини
яфинник
яфири
яфирник
яхидний
яхидство
ячати
ячменик
ячмінець
ячмінисько
ячмінка
ячмінний
ячмінник
ячмінниця
ячмінь
ячний
яшкар
яшний
яшниця
яшнище
яштруб
ящериний
ящик
ящірка
ящірчин
ящур
ящуриний
ящуриця
ящурка
ящурячий
А́ґрус, -су, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Господа́рський, -а, -е. Принадлежащій хозяину, владѣльцу, хозяйскій. Наймит.... каже: «десь господарські воли зайшли». Ном. № 14052. Я, дурню, господарську роботу робила. Чуб. V. 1067.
Духови́тий, -а, -е. Душистый, ароматный.
Зголо́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зголоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Отзываться, отозваться, выражать, выразить желаніе. Хто мене молоду додому проведе? — Зголосився козак. Гол. III. 432.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы. Харьк. г. 2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували. 3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла. О. 1861. VII. 3. 4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Гол. І. 147. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі. К. Бай. 39.
Квакун, -на́, м. = квак.  
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся. Мет. 29.
Пастися, -суся, -се́шся, гл. Пастись. Ой пасіться, мої сірі воли! Чуб. V. 55.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Пообстелювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обстелити, но во множествѣ.
Нас спонсорують: