Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

яротина
ярочковий
ярочок
ярошка
ярувати
яруга
ярча
ярчак 1
ярчак 2
ярчаний
ярчанка
ярчук
ярчучка
ярь
ярювати
яса
яселечка
ясен
ясенець
ясенина
ясеновий
ясенок
ясень
ясетр
ясина
ясир
ясирити
ясирний
ясирник
ясирування
ясити
ясік
яскір
ясла
яслина
ясна
ясний
яснина
яснити
ясність
ясніти
ясно
яснобарвий
ясновельможний
ясновельможність
ясновишневий
ясножовтий
яснозелений
яснозорий
яснокосий
ясномуха
ясноокий
ясносиній
яснота
ясночервоний
ясокір
ясонька
ясочка
ястер
ястребаня
ястріб
яструб
яструбеня
яструбець
яструбів
ясше
ятел
ятер
ятерина
яти
ятися
ятіл
ятір
ятка
ятлик
ятлиня
ятрак
ятристий
ятрити
ятритися
ятрівка
ятрівчин
ятроха
ятряний
ять
яфини
яфинник
яфири
яфирник
яхидний
яхидство
ячати
ячменик
ячмінець
ячмінисько
ячмінка
ячмінний
ячмінник
ячмінниця
ячмінь
ячний
яшкар
яшний
яшниця
яшнище
яштруб
ящериний
ящик
ящірка
ящірчин
ящур
ящуриний
ящуриця
ящурка
ящурячий
Витребити Cм. витребляти.
Гнівно нар. 1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його. 2) Обидно, непріятно. Драг. 223. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Харьк. Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько. Грин. ІІІ. 551.
Гу́льбини, -бин, ж. мн. Гулянье, собраніе для забавъ, веселаго препровожденія времени. Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люде і веселились собі. Новомоск. у.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Поперегачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и перегатити, но во множествѣ.
Простиня, -ні, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя. Ном. № 1267.
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять. Мнж. 43.
Скитки, -ків, мн. Скитанія. піти у —. Отправиться скитаться. Він у скитки пішов. Г. Барв. 295.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: