Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

яротина
ярочковий
ярочок
ярошка
ярувати
яруга
ярча
ярчак 1
ярчак 2
ярчаний
ярчанка
ярчук
ярчучка
ярь
ярювати
яса
яселечка
ясен
ясенець
ясенина
ясеновий
ясенок
ясень
ясетр
ясина
ясир
ясирити
ясирний
ясирник
ясирування
ясити
ясік
яскір
ясла
яслина
ясна
ясний
яснина
яснити
ясність
ясніти
ясно
яснобарвий
ясновельможний
ясновельможність
ясновишневий
ясножовтий
яснозелений
яснозорий
яснокосий
ясномуха
ясноокий
ясносиній
яснота
ясночервоний
ясокір
ясонька
ясочка
ястер
ястребаня
ястріб
яструб
яструбеня
яструбець
яструбів
ясше
ятел
ятер
ятерина
яти
ятися
ятіл
ятір
ятка
ятлик
ятлиня
ятрак
ятристий
ятрити
ятритися
ятрівка
ятрівчин
ятроха
ятряний
ять
яфини
яфинник
яфири
яфирник
яхидний
яхидство
ячати
ячменик
ячмінець
ячмінисько
ячмінка
ячмінний
ячмінник
ячмінниця
ячмінь
ячний
яшкар
яшний
яшниця
яшнище
яштруб
ящериний
ящик
ящірка
ящірчин
ящур
ящуриний
ящуриця
ящурка
ящурячий
Вищипувати, -пую, -єш, сов. в. вищипати, -паю (-плю), -паєш (-плеш), гл. Выщипывать, выщипать. Вищиплю, виломлю кленовий лист. Мет. 297.
Грабови́тий, -а, -е. Корыстолюбивый, любостяжательный. Хвалить Настя свого попа: «Не грабовитий», каже. О. 1862. V. 83, 84.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Н. п.
Лиси́чий, -а, -е. Лисій. Нагибали нору лисичу. О. 1861. V. 70.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак. Котл. Ен. VI. 49.
Околом нар. Кругомъ, по сторонамъ, въ сторонѣ. Боли б на мене місяць світив, а зорі хоть нехай і околом, то байдуже. Канев. у.
Рамак, -ка, м. = рубель 2. Вх. Лем. 459.
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала. 2)снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Св. Л. 45. Cм. сторчити.
Утратити, -ся. Cм. утрачати, -ся.
Шерстєнник, -ка, м. = підклад 2. Шух. І. 78.
Нас спонсорують: