Завива́йло, завива́ло, -ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ум. завива́йлечко.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла.
Надгорну́ти Cм. надгортати.
Пилюжина, -ни, ж. Пылинка. Ум. пилюжи́нка. І пилюжинки нема, — так чисто.
Пополоскати, -щу, -щеш, гл. Пополоскать. Ми (гуси) попливем да нош пополощем.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Чотирнадцять, -ти и -тьох числ. Четырнадцать.
Чуприна, -ни, ж. Волоса на головѣ человѣка; длинные волоса спереди или на макушкѣ головы. Ото драпонув, тільки чуприна майорить. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Ум. чупринка, чупринонька, чуприночка.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста.
