Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
Гавань, -ні, ж. Гавань. Ой стояла на гавані против Яниколя; ой там була хуртовина із чорного моря.
Гадання, -ня, с. Размышленіе, помыслы, думаніе.
Зумати, -маю, -єш, гл. Сойти съ ума.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже!
Мотору́ха, -хи, ж. Живая, дѣятельная женщина, воструха.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. б) Tagetes patula.
Позаслинювати, -нюю, -єш, гл. Заслюнить (во множествѣ).
Поодягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ).
Почмихати, -хаю, -єш, гл. Нѣкоторое время чмихати. Подивилась, почмихала... сказано, знахарка: зараз почула щось непевне.
