Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

яково
яковось
якого
яконом
якономія
якорець
якорці
якоска
якось
якотіти
якурат
якуратне
ялак
ялець
ялина
ялинка
ялинник
ялиновий
ялинонька
ялити
ялити 2
ялицевий
ялиця
яличка
ялишник
ялівець
ялівка
ялівник
ялівцьовий
ялівча
яловеґа
яловець
яловець 2
яловий
яловий 2
яловиця
яловичий
яловичина
яловіти
яловник
ялоза
ялозити
ялозитися
ялозний
яломок
ялося
яльчик
яма
ямелина
ямелюх
ямище
ямка
ямкуватий
ямлити
ямочка
ямуватий
ямчина
янгел
янгол
янгольський
янголя
яндила
яндола
яничар
яничарка
яничарський
яниченько
янкір
янковський
янчар
янчарка
япина
япинуватий
япон
яр I
яр II
ярва
ярей
ярем
яремце
ярепуд
ярепудів
яретичний
ярець
яриза
ярий
ярина
яринний
яритися
яриця
ярич
ярищечок
ярість
яріти
ярка
яркий
яркість
ярковий
яркуватий
ярмак
ярмалок
ярмарковий
ярмаркувати
ярмарок
ярмарчище
ярмис
ярмівка
ярміз
ярмілка
ярміс
ярмо
ярмулка
ярмурка
ярник
ярниця
ярній
ярок
яропудів
яропужий
ярота
Вартий Cм. варт.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Кубоша, -ші, ж. Верша. Браун. 18.
Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака. Ном. № 8011.
Лагодити, -джу, -диш, гл. 1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. Шевч. 241. За панича лагодила, за немила дала. Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. К. ЧР. 194. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив. Г. Барв. 301. 3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі. Чуб. III. 346. 4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Несхвалитися, -люся, -лишся, гл. Не нахвалиться. Там моя стара несхвалиться, такий добрий пан отой. Лебедин. у.
Пасовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поясу. 2) — чоботи. Цѣльные сапоги съ неотрѣзнымъ передомъ.
Пристрічений, -а, -е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь. Новомоск. у.
Удовольняти, -няю, -єш, сов. в. удовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Не вдовольнили (чимсь) Охрєма. Рудч. Ск. І. 75. Коло Дідони терся, м'явся, її щоб тільки вдовольнить. Котл. Ен. І. 23.
Шпета, -ти, ж. Въ выраженіи: до шпети, не до шпети. Кстати, некстати. Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать. Стор.
Нас спонсорують: