Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

яково
яковось
якого
яконом
якономія
якорець
якорці
якоска
якось
якотіти
якурат
якуратне
ялак
ялець
ялина
ялинка
ялинник
ялиновий
ялинонька
ялити
ялити 2
ялицевий
ялиця
яличка
ялишник
ялівець
ялівка
ялівник
ялівцьовий
ялівча
яловеґа
яловець
яловець 2
яловий
яловий 2
яловиця
яловичий
яловичина
яловіти
яловник
ялоза
ялозити
ялозитися
ялозний
яломок
ялося
яльчик
яма
ямелина
ямелюх
ямище
ямка
ямкуватий
ямлити
ямочка
ямуватий
ямчина
янгел
янгол
янгольський
янголя
яндила
яндола
яничар
яничарка
яничарський
яниченько
янкір
янковський
янчар
янчарка
япина
япинуватий
япон
яр I
яр II
ярва
ярей
ярем
яремце
ярепуд
ярепудів
яретичний
ярець
яриза
ярий
ярина
яринний
яритися
яриця
ярич
ярищечок
ярість
яріти
ярка
яркий
яркість
ярковий
яркуватий
ярмак
ярмалок
ярмарковий
ярмаркувати
ярмарок
ярмарчище
ярмис
ярмівка
ярміз
ярмілка
ярміс
ярмо
ярмулка
ярмурка
ярник
ярниця
ярній
ярок
яропудів
яропужий
ярота
Вибір, -бору, м. 1) Выборъ. На вибір дають, на людськую волю: хоч утопись, хоч так загинь. МВ. (О. 1862. III. 74). А в лиски-лиски новий двір, чотирі дочки на вибір. Рудч. Ск. II. 5. 2) мн. вибори. Выборы.
Діви́ч-вечір, -чора, м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. ІІ. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. І. 41.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Запомина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запо́мнити, -ню, -ниш, гл. Забывать, забыть. Тепер иншого буду кохати, о тобі завше запоминати. Чуб. V. 386. Хоч лучиться печаль на єдну годину, запомнить і милу родину. Ном. № 2232.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Какабат, -та, м. = кабат? Лучшая кошуля, ніж какабат. Ном. № 11147.
Ляпуна́, -ни, ж. Блинъ (въ загадкѣ). Прийшла кума до куми, дай, кумо, бубони, спекти собі ляпуни. ХС. III. 62.
Проспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл. 1) Проспаться. 2) Выспаться; проснуться. Поки багата проспалась, убога-небога напрялась. Чуб. V. 916. Барабаш, гетьман молодий, од сна проспався. АД. II. 12.
Рибальня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп'ють та прогайнують. Стор. II. 191.
Тирло, -ла, с. 1) Мѣсто отдохновенія скота у водопоя въ обѣденное время. Кобел. у., Радом. у. Чуб. VII. 577. О. 1862. V. Кух. 39. Сонечко геть підніметься, і отара сама стане рушать з тирла. О. 1862. V. Кух. 32. 2) Логовище, притонъ звѣря. Оттут саме вовче тирло. Уман. у. 3) Также ти́рво. Мѣсто, гдѣ птица токуетъ, токъ. Шух. І. 23. Вообще мѣсто, гдѣ птицы собираются для отдыха, на ночь. Сим. 20. Журавлі десь курлюкають на тирлах. Сим. 204. 4) = терло 1. Шух. І. 225.
Нас спонсорують: