Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

яково
яковось
якого
яконом
якономія
якорець
якорці
якоска
якось
якотіти
якурат
якуратне
ялак
ялець
ялина
ялинка
ялинник
ялиновий
ялинонька
ялити
ялити 2
ялицевий
ялиця
яличка
ялишник
ялівець
ялівка
ялівник
ялівцьовий
ялівча
яловеґа
яловець
яловець 2
яловий
яловий 2
яловиця
яловичий
яловичина
яловіти
яловник
ялоза
ялозити
ялозитися
ялозний
яломок
ялося
яльчик
яма
ямелина
ямелюх
ямище
ямка
ямкуватий
ямлити
ямочка
ямуватий
ямчина
янгел
янгол
янгольський
янголя
яндила
яндола
яничар
яничарка
яничарський
яниченько
янкір
янковський
янчар
янчарка
япина
япинуватий
япон
яр I
яр II
ярва
ярей
ярем
яремце
ярепуд
ярепудів
яретичний
ярець
яриза
ярий
ярина
яринний
яритися
яриця
ярич
ярищечок
ярість
яріти
ярка
яркий
яркість
ярковий
яркуватий
ярмак
ярмалок
ярмарковий
ярмаркувати
ярмарок
ярмарчище
ярмис
ярмівка
ярміз
ярмілка
ярміс
ярмо
ярмулка
ярмурка
ярник
ярниця
ярній
ярок
яропудів
яропужий
ярота
Глибина, -ні и глибиня́, -ні.  ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Гремота́ти, -чу́, -чеш и гремоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Гущавник, -ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Осетник, -ка́, м. Раст. luncus effusus. Шух. І. 21.
Пісний, -а́, -е́ 1) Постный. Пісний борщ. Пісний день. У нас взавтра празник пісний. Грин. III. 562. 2) О молокѣ: жидкое. 3) О землѣ: мало плодородная.
Порозривати, -ва́ю, -єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Г. Барв. 231. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Харьк. г. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Лебед. у. Я собі один одним, як пучка. Г. Барв. 191. Давай знімати каблучку з пучки. Г. Барв. 206. На одній руці пучки, та неоднакові. Ком. Пр. № 829. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Харьк. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати. МВ. (О. 1862. III. 37).
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать. Угор.
Щезун, -на, м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині. Шух. І. 107.
Нас спонсорують: