Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Близно, -на, с. = блезно.
Вішання, -ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Джереля́ний, -а, -е. = Джерельний. Джереляна вода здоровша, ніж річна.
Лису́на, -ни, ж. Корова съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку.
