Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

епнтафія

Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕПНТАФІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕПНТАФІЯ"
Балан, -на, м. Бѣлый волъ. КС. 1898. VII. 41.
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. Кролев. у. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Грин. III. 314. Мотря стала віджимати сорочки з від моки. Левиц. КС. 43.
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. Н. п.
Запа́сонька, -ки, ж.; запасочка, -ки, ж. Ум. отъ запаска.
Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне. Сим. 210.
Засі́пати, -паю, -єш, гл. Задергать. Засіпали, як циган сонце. Харьк. у.
Зубела, -ли, ж. Узда. Угор.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЕПНТАФІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.