Архимандри́цтво, -ва, с. Мѣсто, должность или званіе архимандрита.
Бороння, -ня, с. Борьба. «Давай боротись!».... — К нечистому з боронням! — важко дишучи каже запорожець.
Гарцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Скакать на лошадяхъ, наѣздничать, рыскать, гарцовать. На вороному коні гарцюєм. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває. 2) Бѣгать, скакать, шалить. Як хочете гарцювати, так ідіть на двір. Іще сами як дівували та з хлопцями як гарцювали. Бабина знай цілу ніч гуляє з хлопцями та крутиться і не раз так бувало, що гарцюючи і мички попалить. 3) Танцевать. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють; хлопці, піт аж льється з шкури, коло їх гарцюють
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь.
Погайсати, -са́ю, -єш, гл. Побѣжать, пойти, отправиться. Куди погадаєш, туди й погашаєш.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Тра хутній стола застелити.
Шкірочка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.