Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ерлець

Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. Екатер. у. ( Залюбовск.). Черк. у. То-же въ видѣ остраго угла. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕРЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕРЛЕЦЬ"
Баранок, -нка, м. Бекасъ, Gallinago gallinula. Вх. Уг. 226. Cм. баранець 4.
Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Дерби́на, -ни, ж. Кусокъ дерна.
Задобі́д нар. Въ предобѣденное время. О. 1862. І. 81.
Куйовдити, -джу, -диш, гл. 1) Всклокочивать. 2) Мести (о мятели). А що, Петре, чи далеко заїдемо? бач, яка хуртовина! бач, як куйовдить. О. 1861. V. 66.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Цундрій, -рія, м. Оборвышъ, крайній бѣднякъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЕРЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.