Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. Неправда увесь світ зажерла.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити.
Їдальний, -а, -е. = їстовний.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Проїстливий, -а, -е. = проїсний. Така дитина проїстлива, що чисто ніяк її не нагодуєш.
Розумниця, -ці, ж. Умница.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.
