Биня, -ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. Ум. бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Cм. биця.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут.
Лови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Ловиться. Лови рибку, як ловиться. оттака́ ловись! оттака ловися! Вотъ те на! Вотъ такъ исторія! Этакая бѣда! За Правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! 2) Соединяться, сходиться. Задньою стороною притикає побій ( = криша) до осьмірки, де ловиться (сходиться) з такими ж побоями, поставленими на сусідніх крилах (у церковній будівлі). 3) О молокѣ: створаживаться.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Cм. сіло.
Стріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. стрінутися, стрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой піду я не берегом — лугом: чи не стрінусь з своїм вірним другом.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл. — у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
