Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ет

Ет меж. 1) = ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім! Рудч. Ск. ІІ. 23. 2) Вѣдь, вотъ. Ет вісім докапав літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕТ"
Балуша, -ші, ж. Пирушка, препровожденіе времени въ гостяхъ. При балуші, як даґде весіля або кстини, приходять на мисель розмаіти співанки. Вх. Лем. 389.
Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Готува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. Н. Вол. у. 2) О кушаньяхъ: приготовлять, варять. Вечерять готуй! Чуб. ІІІ. 227.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Лі́гвище, -ща, с. = лігвиско. Желех.
Накриття́, -тя́, с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. Камен. у. 2) Покрывало.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Суперечити, -чу, -чиш, гл. Спорить, противорѣчить, возражать. А що се ви, суперечити схотіли? МВ. (О. 1862. І. 103).
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.