Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного.
Окомон, -на, м. = оконом. Окомани з батогами. Перед паном окомоном били хлопця макогоном.
Перевірювати, -рюю, -єш, сов. в. перевірити, -рю, -риш, гл. Провѣрять, провѣрить.
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.
Скалубинник, -ка, м. Послѣдній мѣсяць зимы.
Стоголовник, -ка, м. см. стоголов.
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый.
