Доткну́ти, -ся. Cм. дотикати, -ся.
Кабзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Портить.
2) Бранить, порицать.
Морщине́ць, -нця́, м. = моршень.
На́ймиття, -тя, соб. Прислуга. Ой рад же б я ходити (парубок до дівчини), в тебе наймиття лихе.
Неприторений, -а, -е. 1) Настоящій, чистокровный. Ці вівці неприторені басарабські.
2) Совершенный, неисправимый, отчаянный. Непритореннії злодій. Наведе із собою п'яниць неприторених. Cм. непроторений.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив.
2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону.
3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою.
Серебро, -ра, с. = срібло.
Христосатися, -саюся, -єшся, гл. Христосоваться. Дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись.
Червениця, -ці, ж.
1) Насѣк. Pyrochroa coccinea.
2) Родъ красной гливы.
Червоножовтий, -а, -е. Красно-желтый, оранжевый. Червоножовтий лист (в-осени).
