Добри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. 3) Щось мені не добри́ться. Что то плохо себя чувствую.
Мудраґе́ль, -ля, м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю.
Нара́льник, -ка, м. Желѣзная часть рала, одѣвающаяся кописть, родъ сошника.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. 2) Конопляникъ. Ум. підметець.
Розломити, -ся. Cм. розломлювати, -ся.
Слина, -ни, ж. Слюна. Твої гроші роскотяться так, як слина. Ум. слинка, сли́ночка. Нашому маляті лиш слинку ковтати.
Ступіти, -пію, -єш, гл. Отупѣть. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоровям, ступів якось.
Хатина, -ни, ж. 1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? 2) = кімната. 3) = прибік 2. Ум. хатинка, хатинонька. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї.
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа.
2) — слимакова, слимача. Раковина улитки.
Цібе меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. А ціба! окропу на пса! ціба! Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.