Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться.
Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. 2) — морський. Альбиносъ. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Ум. воронок. Ув. вороняка.
Ґалюґа, -ґи, ж. = Ґалиця.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка.
Колишнійсь, -няясь, -нєєсь = колишній. Озвалась, блиснувши очима, колишнясь краля.
Опріч, опріче, нар.
1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Сусід близьких нема опріче вас.
2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила.
Перезов, -зви, ж. = перезва. Просить, шоб ви приходили в перезов. Розсунь, свате, хату великую перезов маєш.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ.