Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Рк. Левиц. Занесеш до моєї доми. Грин. II. 81. Прийшов.... до своєї доми. Грин. ІІІ. 369.
Жолуденька, -ки, ж. = жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий». Чуб. ІІІ. 473.
Зарі́ння, -ня, с. = зарінок. Желех.
Зривання, -ня, с. Срываніе.
Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Ном. № 4007. Сотничиха зскакує з ліжка. Стор. II. 241. 2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Понижувати, -жую, -єш, гл. = понижати. Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх. К. ХП. 23.
Роспростувати, -тую, -єш, сов. в. роспро́стати, -таю, -єш, гл. Расправлять, расправить, виправить. Цю дужку треба роспростати, а то загнулася скраю. Черниг. у.
Ціцвірь, -ря, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Нас спонсорують: