Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Обзнобити, -блю́, -биш, гл. Простудить. Коло проса любка боса ніжки обзнобила. Гол. IV. 452.
Оселя, -лі, ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. Шевч. До нашої оселі якийсь москаль припхався. Кобел. у. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить. Васил. у.
Паклен, -ну, м. Раст. Acer campestre L. ЗЮЗО. І. 109.
Побліднути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Ой ти ж моя головонько бідна, чогось моя миленька поблідла. Мет. 271. Вжахнулись і поблідли на виду. К. ЧР. 325.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю. Чуб. III. 390.
Рогатий, -а, -е. 1) Рогатый. Мужик багатий, як віл рогатий. Ном. Чорт рогатий. ЗОЮР. II. 92. 2) Угловатый, съ углами. хата рогата. Дѣла много въ хатѣ (въ каждомъ углѣ дѣло). Ном. № 10277. рога́та плахта = плахта рогатка. Наша пані багата, на їй плахта рогата. Грин. III. 136.
Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. уривочок.
Хланок, -нку, м. Флангъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: