Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Запропада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. запропа́стися, -паду́ся, -де́шся, гл. Пропадать, пропасть. Вх. Лем. 416.
Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути. Шевч. 382. Чуб. ІII. 270.
Зумствувати, -вую, -єш, гл. Придумать. Я б зумствувала, як робити. Зміев. у.
Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Поохлябуватися, -буємося, -єтеся, гл. Ослабнуть, расшататься (во множествѣ). У возі поохлябувалось усе. Н. Вол. у.
Поперескакувати, -кую, -єш, гл. Перескочить, перепрыгнуть (многое, о многихъ). Ви поперескакуєте до мене. Мнж. 3.
Ціпина, -ни, ж. = ціпи́льно. Вх. Зн. 78.
Нас спонсорують: