Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть.
Гуля́тоньки и гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. На бе́седі, вже звісно, попились.
Манасти́рь, -ря, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. підвести під манастирь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь.
Памнятати, -та́ю, -єш, гл. = пам'ятати.
Персона, -ни, ж. Персона, особа, лицо. Не гуляй же, сину, із панами та з великими персонами.
Пивце, -ця́, с. Ум. отъ пиво.
Судейський, -а, -е. 1) Судейскій. Осівся біля столу на судейську скамницю. 2) Употреб. какъ сущ. Чиновникъ, служащій въ судѣ. Вони судейським не кажуть, не ймуть віри.
Утік, утеку, м.
1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. На втіках. Въ бѣгствѣ.
2) Сукровица.
Шваба, -би, ж. Обида, оскорбленіе. І ми сю швабу подаруємо?... Хиба мени голову одкусе, щоб я за цю наругу не помстився.
