Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій.
Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре!
Карваш, -ша, м. Обшлагъ. Cм. закавраш.
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! З мене не великий книжник.
Майсте́рія, -рії, ж. соб. Инструменты, принадлежности мастерства. У того стельмаха однії майстерії на два вози не забереш. Самих сокир п'ять чи більше либонь. Майстерія швецька, столярська, кравецька.
Обіцятися, -ця́юся, -єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати.
Ожеледа, -ди, ж. = ожеледиця. Не зайду я в полонинку, бо там ожеледа.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
Чорен, -рна, -не Сокращ. форма отъ чорний. Ох летить ворон да летить чорен.
