З'їзди́ти 2, -джу́, -ди́ш, сов. в. з'їхати, з'їду, -деш, гл. 1) Съѣзжать, съѣхать, выѣзжать, выѣхать. Инколи трапиться гора, так з неї знов з'їдеш на рівне. Ком. І. 7. 2) Уѣзжать, уѣхать. Паки під той час з'їхали у гостину кудись на чужу сторону. І. 97). З'їду я од вас, мамо. 3) з'їхати з глузду. Рехнуться. Скажений, ти з глузду з'їхав! 4) з'їхати ні на що. Разориться, обѣднѣть.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить.
Надруба́ти Cм. надрубувати.
Напиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Натащить, набросать. Бач, напиряв стогів сіна скілько.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Потрудити, -джу́, -диш, гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили.
Танцюриха, -хи, ж. Названіе пѣсни у Стороженка: А ну лишень пісню танцюриху.
Фалат, -ту, м. Кусокъ. Ум. фалато́к. Два фалатки хліба.
