Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істнісінький

Істнісінький, -а, -е.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТНІСІНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТНІСІНЬКИЙ"
Бризястий, -а, -е. Черный съ бѣлыми полосами. Бризяста корова. Вх. Лем. 394.
Завива́йлечко, -ка, с. Ум. отъ завивайло.
Здешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Здешевіли огірки. Н. Вол. у. Вже воли здешевіли, бо орання пройшло вже. Камен. у.
Зоставити Cм. зоставляти.
Курвалькуватий, -а, -е. Распутный. Курвалькувата жінка. Черк. у.
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Плутатися, -таюся, -єшся, гл. Путаться. Плутається волосся. Плутаються нитки. О неумѣлой ходьбѣ. Вона посередині, а ми — кругом, мов ті каченята плутаємось по траві. Сим. 203.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Смарагд, -ду, м. Изумрудъ.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж. Н. Вол. у. 2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТНІСІНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.