Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істота

Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТА"
Зацвірча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: застрекотать.
Змантити, -нчу, -тиш, гл. Обмануть, обмошенничать. Шух. І. 85.
Искра, -ри, ж. Искра. З малої искри великий вогонь буває. Ном. Палкий як искра. Мкр. Н. 12. Ум. и́скорка.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Алекс. у.
Почати, -ся. Cм. починати, -ся.
Пояснення, -ня, с. Объясненіе.
Розжалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розжалитися, -люся, -лишся, гл. Огорчаться, быть огорченнымъ кѣмъ. Ой приїдь, приїдь, мій миленький, приїдь же ти до мене, розжалилося серденько моє, розжалилося на тебе. Чуб. V. 290.
Усміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. усміхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться. І любуються, і радіють, і усміхаються. Рудч. Ск. І. 131.
Шелюговий, -а, -е. Изъ тальника. Мнж. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.