Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істотне

Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТНЕ"
Бистрянка, -ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая рѣчка. Ум. бистряночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.
Брачкий, -а, -е. Любящій брать, взяточникъ. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.
Голуб'я́чий, -а, -е. Голубиный.
Коструб, -ба, м. 1) Ястребъ. Мнж. 183. 2) Весенняя хороводная игра дѣвушекъ, описанная у Чуб. III. 77 и Kolb. І. 158. 8) Неряха. Сидів коструб на припічку, я не подивився. Гол. III. 290. Ум. кострубонько.
Настренчити Cм. настренчувати.
Подобитися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться. Приложиться той до скотини, подобиться той безсловесним. К. Псал. 116.
Радісний 2, -а, -е. Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму. Стор. МПр. 56.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя. Котл. Ен. IV. 14.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. АД. І. 138. У городі Килії татарин сидить бородатий. АД. І. 169. Були ж в мене гості татарове. АД. І. 164., Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки. АД. І. 164.
Упертий, -а, -е. Упрямый. Упертий, як русин. Ном. № 2632.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОТНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.