Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Гурко́та́, -ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыканіе. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота.
Мрі́я, мрі́ї, ж. Мечта, греза. Ох, мрії мої, мрії золотії. Все те викликали веселі мрії, веселі думи. Пропало моє й дівування, всі радощі, мої мрії, мої надії.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Перун, -на, м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola.
Похильний, -а, -е. = похилий 1. Похильнеє дерево похиляється, а покірливе дитятко поклоняється. Нігде мені постояти під похильним тином.
Скупощі, -щей и -щів, ж. мн. Скупость. У скупощах не кохайся.
Шутка I, -ки, ж.
1) Шутка. Шутки, шутки, а хвіст на бік.
2) мн. пустяки. У вас, шутки бураки, а в нас їдять. Ум. шуточка.
