Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

італійський

Італійський, -а, -е. Италіанскій. Левиц. Пов. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІТАЛІЙСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІТАЛІЙСЬКИЙ"
Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ. Kolb. І. 65.
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
Загні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. загніти́тися, -чу́ся, тишся, гл. Зарумяниваться, зарумяниться, принимать, принять красно-коричневый цвѣтъ (о коркѣ печенаго хлѣба). Пироги добре загнітилися.
Запої́ти, -пою́, -їш, гл. Упоить.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею. Мет. 237.
Ляши́льник, -ка, м. Человѣкъ, дѣлающій знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ. Н. Вол. у.
Наполюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.
Посовіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Грин. II. 241. Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана. Кв.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка. Вх. Пч. ІІ. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІТАЛІЙСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.