Вигребти Cм. вигрібати.
Друбу́шки, -шок, ж. мн. = дрібушки 3.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Поменшання, -ня, с. Уменьшеніе.
Посумнитися, мнюся, мни́шся, гл. Усумниться. Тільки прошу в тім не посумниться.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
Рам'я, м'я, с. Рубище. Дороге убрання поскидала, своє рамя наділа.
Туманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Казаться какъ бы въ туманѣ, покрываться туманомъ. На лісі туманіє. 2) Одурѣвать, до одурѣнія доходить отъ скуки, одуряющей работы, неотвязной мысли и пр. З похмілля туманіла. Лучче б жару червоного у руку набрала, як мені довелось туманіти коло її русої коси. У його не гуляли, тільки туманіли, мов нудились під арештом і в турмі сиділи. Туманів, туманів та таки й не пригадав, як зробити. Не будем туманіти між простацтвом.
Уїдище, -ща, с. Пожираніе? кормежка? На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна.
Чей нар. = ачей. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.
