Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істовність

Істовність, -ности, ж. 1) Съѣдобность. 2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОВНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОВНІСТЬ"
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника. Желех.
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ. Вх. Пч. II. 5.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу. Вас. 160.
Понаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Наслушаться (о многихъ). Понаслухуються усяких брехень. Богод. у.
Прожирь, -рі, ж. соб. Обжоры. Ненаситна прожирь. Мир. ХРВ. 9.  
Розбовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. розбо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Разбалтываться, разболтаться.
Хлопкувати, -кую, -єш, гл. Служить. Ой не схотів же ти мені, хлопку, хлопкувати, і будеш же ти панам ляхам стадо напувати. Мет. 403.
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОВНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.