Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істовність

Істовність, -ности, ж. 1) Съѣдобность. 2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОВНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОВНІСТЬ"
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Залу́па, -пи, ж. Залупа.
Іграч, -ча, м. = грач.
Кречний, -а, -е. = ґречний. Зачекай мя, кречна панно. Гол. І. 130.
Перестогнати, -ну, -неш, гл. Окончить стонать.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Позашпилювати, -люю, -єш, гл. Сколоть, заколоть, зашпилить (во множествѣ).
Понагартовувати, -вую, -єш, гл. = нагартувати.
Упірати, -раю, -єш, сов. в. уперти, упру, -реш, гл. 1) Втаскивать, втащить. втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух в, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОВНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.