Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істотний

Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТНИЙ"
Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28.
Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Гаспед, -да и гаспид, -да, м. 1) Ядовитый змѣй, аспидъ. Гадюча в серці в вас отрута, отрута гаспеда лихого. К. Псал. 132. 2) Бранное: дьяволъ, бѣсъ. А ти гаспид проклятий! Ув. гаспедюка.
Облудність, -ности, ж. Лицемѣріе, притворство.
Поперестановляти, -ляю, -єш, гл. = попереставляти.
Спружина, -ни, ж. см. млин ручний Шух. І. 104.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Тудою нар. Въ ту сторону, того дорогою. МВ. (КС. 1.90.2. X. 142) Ото якось там знову купці їхали тудою, та й до їх заїхали. Рудч. Ск. II. 98. Cм. сюдою.
Шашча, -чати, с. = шашок. Мнж. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.