Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой.
Возлоб'Я, -б'я, с. Волосы надъ лбомъ. Так скубонув за возлоб'я, аж волосся затріщало.
Карбівничий, -чого, м.
1) Кладущій клейма.
2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Я тут у лісі карбівничим.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить.
Мущи́рь, -ря, м. 1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. 2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче.
Обсмикати, -ся. Cм. обсмикувати, -ся.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Угалля, -ля, с. соб. = вугалля. До кишені, — аж там онучка якась, а в юй угалля.
